Мітинг пам’яті
Роки, обпалені війною… Чи близькі вони нам? Від слова «війна» пече у скронях. Живуть ще спогади і житимуть до безкінечності у серці кожного, у кожній клітині тіла, у невиліковній рані – душі.
Пам’ять, стій! Зупинись на хвилинку.
Серце замри…
Це потрібно не мертвим, Це потрібно живим!
Так, усе далі в історію відходять жорстокі битви Другої Світової війни, в яких наш народ виявив справді героїчну мужність, відстояв честь і незалежність Батьківщини. Уже давно на місці руїн і попелищ виросли світлі квартали міст, нові заводи і фабрики, здається, ніщо не нагадує про війну. Але наша пам’ять… Наша шана… Наша вдячність…
Учні школи провели мітинг Пам’яті та поклали квіти біля обеліску слави, де поховано 190 ситничан та моринчан.